Життя та смерть – вони такі близькі між собою. Де істина, а де брехня з часом дізнаємось з тобою. Ніхто не знав яким останній крок буде, Коли у Бабин Яр ішли на смерть невинні люди. Фашисти їм сказали, що до щастя вони йдуть, І брати цінні речі заставляли, Насправді ж у безодню вів цей темний путь, Їх потім так безжально розстріляли. Ми будем пам’ятать лиху годину. В очах лиш страх, на серці жах, Як уявляю цю картину. Там не жаліли ні старого, ні дитину, Людей вели, на вірну смерть вели, І намагалась врятувати мати немовля. Від тих подій, що в Бабинім Яру були Здригнулась аж до неба вся Земля!


1941 рік: трагедія Бабиного Яру

29 вересня 1941-го – в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Ця трагедія стала всесвітнім символом Голокосту. Гітлерівці вбивали євреїв і до Бабиного Яру. Проте саме Київ став першим у Європі містом, де знищили всю єврейську громаду. За десять днів перед цим, 19 вересня 1941 року, до Києва увійшли війська 6-ї німецької армії під командуванням генерал-фельдмаршала фон Рейхенау. Вони рухалися в напрямку Хрещатика двома колонами – вулицями Кирилівською та Великою Васильківською. Одразу над євреями згустилися хмари: окупанти брутально чіплялися до них на вулицях, декого вбили. Ніхто з киян ще не знав, що двома місяцями раніше, в липні, рейхсмаршал Ґерінґ видав директиву про розроблення заходів щодо "остаточного вирішення єврейського питання в Європі". Йшлося про поголовне винищення єврейського народу. Нікому також не спадало на думку, що саме Києву доведеться першим випробувати на собі оте "вирішення". Вибухи на Хрещатику 24 вересня, влаштовані радянською диверсійною групою В. Карташова, нацисти приписали євреям. Це і стало формальним приводом для масових розстрілів – але аж ніяк не справжньою причиною... читати далі >>>
(джерело: сайт "Україна")


Розстріли у Бабиному Яру – трагедія для всієї України

Київ – Бабин Яр – урочище на північному заході Києва – у роки Другої світової війни перетворилось на братську могилу сотень тисяч людей. Бабин Яр увійшов до світової історії через події 29-30 вересня 1941 року, коли нацистські окупанти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Це місце стало всесвітньо відомим символом Голокосту. Що відбувалось у ті дні в урочищі і довкола нього, досліджували і історики, і спецслужби. ​У період нацистської окупації Києва у 1941-1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні євреї, роми, радянські військовополонені, радянські активісти, члени Організації українських націоналістів (ОУН) та інші. Першими жертвами стали представники київської єврейської громади, про що свідчать як розповіді очевидців, так і розслідування, проведені спецслужбами та науковцями після звільнення Києва у листопаді 1943 року. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру також досліджують міжнародні наукові установи. Одним зі свідків тієї трагедії був киянин Василь Михайловський... читати далі >>>
(джерело: сайт "Радіо Свобода")

Правда про Бабин Яр. Документальне дослідження

Тут знайшли останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору ЧК-НКВД. Поширена нині вигадка про Бабин Яр була створена комуністичною пропагандою для приховання цього злочину. А в 1941 р. тут сталася «найбільша трагедія за всю історію єврейства»: «Німці зігнали тисячі жидів до тієї частини православного кладовища, яку тоді ще не використовували, наказали роздягтися догола тим, хто добровільно не хотів віддати коштовностей. У тому страшному місці випороли все золото з їхнього одягу та забрали коштовності з клунків. Після того їх вивезли з Києва». Впродовж півстоліття Бабин Яр набув сумної слави «найбільшої трагедії за всю історію жидівства». Це сприймалося скрізь як незаперечна істина. Сьогодні, здається, віра в це похитнулася як і в Україні, і в цілому світі... читати далі >>>

(джерело: портал світоглядних новин "Народний оглядач")

Бабин Яр: минуле й сьогодення. Виклики пам'яті

Останні чверть століття, за часів суверенної України, вже склалася певна традиція вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру, яку фактично неможливо було уявити в часи радянського режиму (до 1991 року) в Києві та інших місцях масових вбивств українських євреїв в роки Другої світової війни і нацистської окупації України. В ті часи важко чи майже неможливо уявити собі правдиву культуру пам'яті про моторошні злочини гітлерівської Німеччини проти євреїв, українців, ромів, поляків, росіян, представників інших народів та етнічних груп, військовополонених, родичам яких часто-густо заборонялося приходити на місця масових вбивств. Вони побоювалися передавати пам'ять про близьких, замордованих нацистами, своїм дітям. Така ситуація страху та вимушеного забуття в післявоєнній Україні стала наслідком політики пам'яті радянської влади про Другу світову (Велику Вітчизняну в тодішніх термінах), сформованої ще під час війни Сталіним та його оточенням... читати далі >>>

(джерело: сайт "ZN. UA")

Бабин Яр: відновити історичну правду

Наслідки Другої світової війни вражають величезними жертвами. Від рук німецьких загарбників загинули десятки мільйонів людей. У світі є чимало місць, що символізують пам'ять про тих, хто стали жертвами загарбницьких планів фашистської Німеччини. Одне з таких місць находиться в Україні. Це - Бабин Яр, урочище Шевченківського району Києва. Тут упродовж 1942-43 рр. німецькими окупантами було закатовано понад сто тисяч людей різних національностей, зокрема українців, євреїв, циган, росіян тощо... читати далі >>>

(джерело: "Українська правда. Історична правда")

Бабин Яр — Протоколи допиту

Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут в роки фашистської окупації України було розстріляно понад 100 тисяч мирних радянських громадян, військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН, психічнохворих та ін. Фашистські карателі знищували тут за національною належністю євреїв і ромів — жінок, стариків і дітей, за ідеологічною – комуністів і комсомольців, а також тих, хто чимось не догодив владі „ вищої раси”. У перші дні нацистської окупації Києва у місті розпочалися масові розстріли радянських військовополонених і мирних громадян... читати далі >>>


(джерело: офіційний веб-портал "Рада Національних Спільнот України")


Бабин Яр. Історії тих, хто вижив

Злочини нацистів вже після війни розслідував Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР (НКВС). Слідчі допитували небагатьох свідків, які вижили в Бабиному Яру, з'ясовуючи подробиці розстрілів і намагаючись дізнатися імена виконавців. Протоколи допитів збереглися донині. Всі вони містяться в архівах СБУ. Крім того, вони були опубліковані в книзі "Бабин Яр: людина, влада, історія" вітчизняних вчених Тетяни Євстаф'євої та Віталія Нахмановича. Ці свідчення важко читати, ще складніше уявити, що колись все це відбувалося в Києві. Ми публікуємо декілька історій очевидців, які дивом уціліли під час масових розстрілів. Олена Книш: я за національністю єврейка, чоловік мій Книш Василь Тимофійович, українець, мобілізований до Червоної Армії на початку війни 1941 року. Під час окупації міста Києва німцями я евакуюватися з міста вглиб країни не могла, оскільки була пов'язана з виробництвом, тобто працювала в їдальні нархарчу, і директор їдальні не відпустив мене під час масової евакуації, сама я зважитися на це не могла, тому що у мене була дитина 4-х років, а транспорту не було... читати далі >>>

(джерело: сайт "ТСН")

Загальні відомості з історії місцевості

Географічно – верхів’я урочища Бабин Яр знаходилося біля сучасної вулиці Дорогожицької, а його основне русло (власне – яр), починалося від сучасної вулиці Мельникова в бік Куренівки. Тут пролягав один з самих великих на території Києва ярів (довжина більш ніж 2,5 км, глибина від 5 до 30 м), по дну якого протікав струмок з однойменною назвою, в минулому – права притока ріки Почайни ... читати далі >>>

(джерело: сайт "Національний історико-меморіальний заповідник")

Трагедія Бабиного Яру

З початку війни в Києві широко велись роботи по створенню оборонних споруд. В ході цих робіт протитанковими ровами були перекриті основні магістралі міста. При цьому, щоб не паралізувати рух, рови проривались по обох боках вулиць, а проїзна частина залишалась недоторканою. Один з таких ровів був виритий перпендикулярно вул. Мельникова трохи далі її перетину з вул. Пугачова. Ще один рів був проритий в районі Бабиного Яру. Він постійно зустрічається в джерелах як місце масових розстрілів і поховань. Після появи повідомлення Надзвичайної Державної комісії протитанковий рів неодноразово згадувався в опублікованих документах. Так, в 1954 р. в матеріалах Нюрнберзького процесу були надруковані витяги із показів, даних в 1945 р. обер вахмістром Г. Адамцем, який охороняв ув’язнених, що спалювали трупи в Бабиному Яру. Він зокрема сказав: «В одному протитанковому рові була влаштована могила, яка частково була заповнена трупами... читати далі >>>

  (джерело: сайт "Виртуальный музей Бабий Яр")

Масові розстріли у Бабиному Яру 
(1941–1943)

Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Бабин Яр пам'ятає…

Стародавній Київ багато чим вражає своїх гостей. І однією з його "візитівок" є кручі й численні яри на правому березі сивого Дніпра. У місті багато ярів: Протасів і Реп'яхів, Вознесенський і Кмитів, Хрещатий і Кучмин, Мокрий і Кожем'яцький… Але найбільш відомим з них є Бабин Яр. Навколо крутих глинистих схилів Бабиного Яру тривалий час були пустища та дикі чагарники. До Великої Вітчизняної війни це була малонаселена північна околиця Києва, на території якої військові проводили свої навчання. На початку 1940-х років було прийнято рішення про влаштування тут лижної бази, побудувати яку не судилося…Фашисти зайняли Київ 19 вересня 1941 року. Вже 27 вересня вони запустили конвеєр смерті: розстріляли 752 душевнохворих – пацієнтів психіатричної лікарні імені Івана Павлова, розташованої неподалік Бабиного Яру. 27-28 вересня на стінах будинків з'явилося оголошення: "Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовища)... читати далі >>>


(джерело: сайт Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут")


Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

"Ми вважаємо хибним намагання поєднати Бабин Яр лише з історією Голокосту, ігноруючи інші жертви та інші драматичні моменти його історії. Такий підхід лише загострить війну пам’ятей, що вже багато років точиться на теренах Бабиного Яру". Від "Історичної правди": Ми публікуємо це звернення з огляду на те, що майбутнє меморіального комплексу в Бабиному Яру в Києві стало предметом дискусій. І ці дискусії виходять за межі вузьких кіл професіоналів, тому що справа стосується місця, яке належить цілому суспільству.  Водночас, як платформа ми відкриті до альтернативних позицій, підкріплених аргументацією, і готові їх публікувати. Лист-застереження українських істориків з приводу планів зведення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 28 вересня 2016 р. під час відзначення 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру в Києві було урочисто оголошено про намір створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Ініціаторами проекту стали російські мільярдери українського походження Павло Фукс, Михайло Фрідман та Герман Хан і український олігарх Віктор Пінчук... читати далі >>>
(джерело: сайт "Історична Правда") 

Памятник «Советским гражданам и военнопленным солдатам и офицерам Советской Армии, расстрелянным немецкими фашистами в Бабьем Яру»


Бабий яр - урочище в Шевченковском районе, между улицами Дорогожицкой, Мельникова, Коротченко и Демьяна Бедного. До застройки Бабьего яра здесь был один из самых больших на территории Киева оврагов (длина — около 2,5 км, глубина — свыше 50 м). В период немецко-фашистской оккупации Киева 1941–43 годах — место массового уничтожения гитлеровцами мирного населения города, членов Киевских подпольных организаций и военнопленных. Всего в Бабьем яру погибло свыше 100 тысяч советских граждан. Здесь установлен памятник Советским гражданам и военнопленным солдатам и офицерам Советской Армии, расстрелянным немецкими фашистами в Бабьем яру. Монумент был открыт 2 июля 1976 года (скульпторы М. Г. Лысенко, А. П. Витрик и В. В. Сухенко, архитекторы А. Ф. Игнащенко, Н. К. Иванченко и В. Н. Иванченков). Представляет собой многофигурную композицию из бронзы. Перед памятником — бронзовая плита с надписью: «Здесь в 1941–43 годах немецко-фашистскими захватчиками были расстреляны более ста тысяч граждан города Киева и военнопленных»... читати далі >>>
(джерело: сайт "Комітет "Бабин Яр")

Бабин Яр - часті питання
Чим ще відомий Бабин Яр?
Навесні 1911 року в Бабиному Яру сталося ритуальне вбивство православного хлопчика-гімназиста Андрія Ющинського, на тілі якого було виявлено безліч колотих ран. Вбивство викликало великий резонанс і дало слідству підстави відпрацьовувати версію, згідно з якою кров православної дитини знадобилася для приготування маци. 
Чиї поховання знайдені в Бабиному Яру?
Аерофотозйомка Києва і всієї місцевості Бабиного Яру змогла виявити тільки десять невеликих братських могил, що знаходяться не в Бабиному Яру, а в ста п'ятдесяти метрах від огорожі німецького трудового табору Сирець у Києві, в яких поховано не більше однієї тисячі чоловік, що померли, але не були вбиті у цьому трудовому таборі за два роки німецької окупації (Для довідки: у звичайній міській лікарні СРСР на тисячу ліжок, за рік умирало більше тисячі чоловік, тобто показник гірший, ніж для німецького концентраційного табору). Ця інформація повністю підтверджується актом Надзвичайної комісії, яка наприкінці 1943 р. знайшла в цих могилах 628 залишків людей, померлих здебільшого від хвороб, голоду та виснаження...
читати далі >>>    
(джерело: сайт "Бібліотека Голокосту")

Бабин Яр перетворять на меморіал жертв Голокосту

Столична влада працює над тим, щоби у Києві з’явився Меморіальний центр жертвам Голокосту «Бабин Яр», який стане музеєм пам’яті на місці страшного злочину і трагедії. Про це заявив мер Києва Віталій Кличко з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, повідомляє прес-служба КМДА. «Близько 6 мільйонів євреїв стали жертвами Голокосту, з них приблизно 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу. Одним зі страшних місць, де масово знищували людей, був Бабин Яр у Києві. І наше завдання – зберегти пам’ять про цю трагедію, зробити все, щоби такий злочин проти людства ніколи не повторився!» – наголосив Віталій Кличко. Меморіали Голокосту є в багатьох містах світу – Відні, Берліні, Варшаві, Нью-Йорку, Єрусалимі. Водночас в Бабиному Яру у Києві, на місці, де було вбито майже 100 тисяч людей – досі немає. «Меморіал повинен бути! Наприкінці вересня ми підписали Декларацію про наміри створити Меморіальний центр жертвам Голокосту «Бабин Яр». До її реалізації долучаться відомі українські та міжнародні благодійники, історики, освітяни, лідери громадянського суспільства і міжнародні партнери. І робота вже розпочалася. Ми зробимо все, щоб у Києві з’явився такий меморіал, який стане символом увічнення пам’яті не тільки про тих, хто загинув, а й тих, хто рятував людей від смерті – Праведників», – зазначив мер Києва... читати далі >>>

(джерело: газета "Вісник Переясловщини")


Відкриття виставки „Історія і культура євреїв в Україні”