Сьогодні 80-ті роковини одного з найжахливіших символів Голокосту - масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, вчинені нацистами у 1941-1943 роках. 29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.
Указ президента України № 567/2020 "Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника ''Бабин Яр""
З метою гідного вшанування пам'яті жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації міста Києва, та у зв'язку з 80-ми роковинами від початку трагічних подій у Бабиному Яру – масового вбивства євреїв, українців, ромів та осіб інших національностей, подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника ''Бабин Яр" постановляю: 1. Внести до Указу Президента України від 20 жовтня 2017 року № 331 "Про додаткові заходи щодо перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника ''Бабин Яр" такі зміни: 1) на часткову зміну статті 1 визначити співголовами Організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Прем'єр-міністра України і Керівника Офісу Президента України; 2) на зміну статті 2 затвердити новий персональний склад Організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" (додається). 2. Підтримати ініціативу громадськості, благодійників щодо створення в м. Києві (урочище Бабин Яр) Меморіалу Голокосту "Бабин Яр". Керівникові Офісу Президента України забезпечувати взаємодію з громадськістю та благодійниками у питаннях увічнення пам’яті загиблих у Бабиному Яру... читати далі >>>
(джерело: офіційне інтернет-представництво "Президент України - Володимир Зеленський")
Президент обговорив будівництво меморіалу «Бабин Яр» у Києві
Президент України Володимир Зеленський провів відеоконференцію з членами наглядової ради фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр». Учасники онлайн-зустрічі обговорили будівництво майбутнього Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у м. Києві. Володимир Зеленський наголосив на важливості вшанування пам’яті жертв Голокосту в Україні та підтримав створення такого меморіалу. «Багато українців носять високе звання Праведника народів світу. Це українці, які часто ціною власного життя рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу дуже важливе для нашої країни. В її історії було багато трагічних сторінок. Однак ми маємо пам’ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням. Такі моменти повинні бути в історії України. Вони є в наших розповідях, у пам’яті, в книжках. Дуже хочеться, щоб цей проект було втілено ... читати далі >>>
(джерело: офіційне інтернет-представництво"Президент України-Володимир Зеленський")
Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник. Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м)... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова мова")
Бабин Яр
Ба́бин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Юрія Іллєнка між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги. Перша згадка — у 1401, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У XV—XVII ст. згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба. Саме неподалік Бабиного Яру стоїть найдревніша Кирилівська церква XII ст. Поруч з урочищем розміщувалась велика залізнична товарна станція «Лук'янівка». Хоча у Бабиному Яру поховано велику кількість жертв що були вбиті не під час Голокосту у роки II Світової війни, однак поза Україною Бабин Яр відомим саме через масові розстріли у 1941—1943 роках переважно євреїв та інших національностей здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни. На території Бабиного Яру планується зведення Меморіалу: зараз два найімовірніші проєкти це приватний проєкт спонсорований російськими олігархами Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» та Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр». читати далі >>>
(джерело: сайт "Вікіпедія")
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» презентував онлайн платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами, над якими працює вже протягом дев’яти місяців. Вони стануть основою майбутнього Меморіалу в Києві, який має на меті гідно вшанувати пам'ять жертв Бабиного Яру. Історія і хроніки
Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру здійснює і підтримує мультидисциплінарні дослідження з історії розвитку територій Бабиного Яру у політичному, економічному і культурному вимірах/ Зокрема, працює над масштабним дослідженням «Бабин яр: територія та ландшафт пам'яті. Ілюстрована енциклопедія». Це найповніше систематичне викладення історії Бабиного Яру як символу Голокосту. Публікація запланована на вересень 2021 року, до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру. Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі здійснює, підтримує, розвиває та популяризує історичні дослідження з історії Голокосту на національному і на міжнародному рівнях. Науковці та дослідники працюють над Хроніками Голокосту і Хроніками окупації Києва, готують до публікації архівно-кримінальні справи над причетними до знищення пацієнтів Павлівської лікарні, проводять ряд інших наукових досліджень. Також в рамках усноісторичного проєкту «Голоси» дослідники інституту записали вже майже півсотні інтерв’ю зі свідками Голокосту ... читати далі >>>
(джерело: сайт "Вечірній Київ")
(джерело: сайт "Україна")
Хто, коли і як загинув у Бабиному Яру. Історична довідка
Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених. 19 вересня 1941-го війська Вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти і розстріли відбулися вже 27 вересня. 28-го в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова. Разом із Вермахтом у місто увійшли айнзатцгрупи СД. На них покладалося очищення армійських тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема, зондеркоманда 4а. Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом у Києві з’явилася айнзатцкоманда 5. Саме ці підрозділи СС та поліції здійснювали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру... читати далі >>>
(джерело: сайт "Український Інститут Національної Пам'яті")
Свідчення очевидців трагедії
Яков Капер: Примерно 29 — 30 сентября 1941 года из нашего лагеря начали вывозить заключенных в Бабий Яр и там их расстреливать. Меня посадили в последнюю автомашину, но я в районе Лукьяновки выпрыгнул на ходу и упал на дорогу, где лежали трупы. Скрыться мне не удалось. В Пуще Водице я был пойман гитлеровцами и отправлен в гестапо, а затем в киевский лагерь для евреев на улице Институтской. Через два месяца меня вместе с другими пятью заключенными погнали на работу в так называемую школу полиции на улице Мельника, 48. В этой школе, как и в лагере, над нами издевались, условия были нечеловеческие. Осенью, в сентябре — октябре 1942 года, меня и еще троих заключенных — Будника Давида Иосифовича, Островского Леонида и Вилкиса Филиппа (отчества их не помню) — посадили в автомашину-душегубку и отвезли в Сырецкий концлагерь, где мы находились до августа 1943 года. Из лагеря нам было видно, как гитлеровцы систематически два или три раза в неделю свозили людей в Бабий Яр на расстрел. В августе 1943 года нас угнали в Бабий Яр, заковали в кандалы (цепи), заставили вытаскивать трупы, строить специальные печи и сжигать в них останки жертв. Поместили нас в землянку, немцы из зондеркоманды жестоко избивали заключенных. Ночевали в землянке прямо на сырой земле. Нас было 300 человек с лишним. После раскопок ям мы вытаскивали трупы пожарными баграми (крючками) и складывали их плотно в печи, построенные из каменных плит, рельс, прутьев и слоев дров, облитых нефтью. Печи поджигали и они горели более суток. Одновременно в других местах оврага нас заставляли строить новые печи. Так повторялось много раз. Кости, остававшиеся после сожжения трупов, мы дробили ступками, просеивали через сетки, смешивали с песком и рассыпали вместе с пеплом, заравнивая дороги... читати далі >>>
(джерело: сайт "Бабин Яр (Національний історико-мемориальний заповідник)")
"Ми усе ще не знаємо, що зробили з євреями. Жахливі чутки доносяться з Лук'янівського кладовища. Але до цих пір неможливо у них вірити. Кажуть, що євреїв розстрілюють. Ті, хто проводжав їх до пункту, куди було наказано прийти, бачили, що усі євреї проходили через стрій німецьких солдат, кидають речі, а їх самих німці гонять далі…" Цей запис Ірина Хорошунова зробила в щоденнику 30 вересня 1941 року. За два дні до цього, 28 вересня на вулицях Києва з'явилися оголошення: "Усі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Докторівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо". Таких вулиць у Києві не було. Але всі зрозуміли, що йдеться про вулиці Мельникова і Дехтярівську. Валя Терно у вересні 1941 року мав 10 років. І він знав у околицях Бабиного Яру майже кожний кущик. Рано-вранці 29 вересня 1941 року він спостерігав, як з усього міста на Лук'янівку потяглися натовпи людей: "Ми почали рухатися із колоною у напрямку кабельного заводу. По мірі того, як наближалося місце призначення, люди ставали усе більш тривожними, квиління ставали чимдалі більш моторошними. У деяких випадках заплакані матері, у останній раз цілуючи своїх маленьких дітей, передавали їх з рук у руки якихось добросердих людей"... читати далі >>>
(джерело: сайт "Історична правда")
Вшанування жертв Бабиного Яру
Бабин Яр — місце поховання понад 110 тис. осіб, жертв різноманітних геноцидів-терорів у 1932-1961 роках. У Бабиному Яру поховані жертви Голодомору, яких було знищено російсько-радянським керівництвом у 1932-33 роках (точні дані по кількості загиблих невідомі), жертви Голокосту, яких було знищено німецько-нацистським керівництвом під час Другої світової війни у 1939—1945 роках (понад 100 тис. осіб., включно з 50 тис. євреїв, 10 тис. українців, борців за незалежність України з ОУН-УПА, та 40 тис. інших національностей включно з ромами, поляками тощо) та жертви Куренівської трагедії 1961 року (понад 1,5 тис. осіб). У 1945 році Дмитро Клебанов, український композитор і диригент єврейського походження, написав у свою Симфонію № 1 («Бабин Яр»). Тематичний матеріал симфонії був пронизаний єврейськими мелодіями, а апофеозом став скорботно-траурний вокаліз, так нагадує єврейську поминальну молитву Кадиш. Після заборони на виконання симфонії, композитора відсторонили від посади Голови Харківської організації Спілки композиторів і на довгі роки відсунули присвоєння йому звання професора. Симфонію виконали лише через 45 років, у 1990 році в Києві, але Клебанова вже не було в живих. Про Бабин Яр писали Віктор Некрасов, Євген Євтушенко, Яким Левич, Валентин Галочкин, Олександр Шлаєн, Захар Трубаков, Дмитро Клебанов, Єфрем Баух, Ілля Левітас. Вiдомi поема Є. Євтушенка, роман А. Кузнєцова. Трагедії присвячена Симфонія № 13 сі-бемоль мінор, op. 113 Шостаковича. Роботу над симфонією Дмитро Дмитрович почав ще в березні 1962 року... читати далі >>>
(джерело: сайт "Вікіпедія")
Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків
(джерело: сайт "Історична Правда")
Перелік пам'ятників
Бабин Яр — місце поховання понад 110 тис. осіб-жертв різноманітних геноцидів-терорів у 1932-1961 роках. У Бабиному Яру поховані жертви Голодомору, яких було знищено російсько-радянське керівництво у 1932-33 роках (точні дані по кількості загиблих невідомі), жертви Голокосту, яких було знищено німецько-нацистське керівництво під-час Другої світової війни у 1939—1945 роках (понад 100 тис. осіб., включно з 50 тис. євреїв, 10 тис. українців борців за незалежність України з ОУН-УПА, та 40 тис. інших національностей включно з ромами, поляками тощо) та жертви Куренівської трагедії 1961 року (понад 1,5 тис. осіб). У Бабиному яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників, зокрема: Комплекс пам'яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації (між вулицями Юрія Іллєнка, Дорогожицькою та Олени Теліги) — пам'ятка історії (1976—2001 роки) [Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»]. Комплекс пам'яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації (між вулицями Юрія Іллєнка, Дорогожицькою та Олени Теліги) — пам'ятка історії (1941—1943, 1976—2001 роки) [Постанова Кабінету міністрів України № 928 від 3.09.2009 р. «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)
